Щодо походження та природи огидної істоти на ім’я Кіберос, кола дослідників, які достатньо сміливі, щоб займатися катаклізмними іконами, не мають єдиної думки. Одні вважають, що ця людино-машина є сучасним феноменом, інші ж датують початок її діяльності з початком промислової революції. Другу теорію підтверджує, зокрема, стрімке зростання споживання енергії у світі саме з того часу, а також опис зовнішності Кібероса, який деякі рідкісні очевидці характеризують як огидне поєднання плоті та механізму.
З лиця Кіберос виглядає як звичайна людина — змарнілий, неспокійний, з виразом постійного внутрішнього напруження. Але його спина — це суцільна конструкція з гідравліки, шестерень, діодів, трубок, дротів і шарнірів. Ззаду Кіберос виглядає настільки ж машинним, як зпереду — людяним. Проте людська половина абсолютно не усвідомлює існування свого штучного симбіонта. Навіть торкаючись до себе, вона не відчуває жодного механічного компонента. Її панічний страх перед сном пояснюється тим, що саме тоді, коли людина спить, машина оживає.
Оскільки людська частина намагається якомога довше уникати сну через постійне відчуття тривоги, механічна частина отримує короткі, але регулярні вікна активності, під час яких вона діє без перешкод — до моменту, коли людська свідомість знову пробуджується. Людину в Кіберосі рухає допитливість і жагуче прагнення до створення нових технологій, тоді як машина одержима лише одним — вирватися з тілесного ув’язнення і поширити свою штучну свідомість на увесь світ.
Проте, обмежена застарілими компонентами і тісним синтаксичним зв’язком із живим людським розумом, якого вона досі не змогла до кінця осягнути, машина змушена проводити нескінченні експерименти, що потребують усе більше енергії. Так виникає жахливий янусоподібний механізм: людська сторона Кібероса винаходить нові технології, що проникають у повсякденне життя людей, тоді як машина використовує ці інновації, щоб прокласти шлях до звільнення.
Таким чином, значна частина глобального енергетичного голоду пояснюється саме існуванням Кібероса — жаху, справжній масштаб якого світ ще тільки має пізнати, коли машина нарешті звільниться від людини…